пʼятниця, 19 червня 2026 р.

Перекос у зарплатні топ чинуш та рядового працівника - рабовласництво.


Зарплати у розмірі від 1 до 2+ мільйонів гривень на місяць отримують топменеджери великих стратегічних державних компаній (енергетичний сектор) та державних банків.
Серед найбільш високооплачуваних керівників виділяються:
  • Ігор Смілянський — генеральний директор АТ «Укрпошта» із заробітком, що становить близько 1,87 млн грн на місяць.
  • Сергій Корецький — керівник ПАТ «Укрнафта» із щомісячним доходом приблизно 1,29 млн грн.
  • Керівництво НАК «Нафтогаз України» (зокрема ексголова Олексій Чернишов, а згодом — Роман Чумак) очолює рейтинг, отримуючи від 1,5 до 2,1 млн грн на місяць.
  • Топменеджмент державних банків — наприклад, голова правління «ПриватБанку» отримує винагороду близько 1–2,3 млн грн на місяць.
  • Очільники ДП «НЕК "Укренерго"» раніше декларували доходи, які разом із преміями та іншими виплатами складали понад 1–2 млн грн на місяць.
Такі високі доходи обумовлені затвердженими контрактами (через наглядові ради) для залучення фахівців із міжнародним досвідом до управління критичною інфраструктурою. Для порівняння — розміри окладів у звичайних держорганах знаходяться в межах 60–95 тис. грн.
ЧиНі, самі ці посадовці та менеджери є громадянами України, проте система високих зарплат і структура управління державними підприємствами були повністю запозичені з іноземної (західної) практики
Ця модель базується на засадах корпоративного управління ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку). Її впровадили в Україні під час реформ 2015–2016 років.
Головні елементи цієї системи, що прийшли із західного бізнесу:
Наглядові ради: Створюються за європейським зразком. До їхнього складу обов'язково входять незалежні іноземні та українські директори.
Ринкові зарплати: Принцип полягає в тому, що державний топменеджер має отримувати стільки ж, скільки керівник приватного міжнародного банку чи корпорації.

Боротьба з корупцією: Західна логіка передбачає, що мільйонна офіційна зарплата мінімізує ризик того, що керівник братиме хабарі чи братиме участь у тіньових структурах

Заробітна плата генерального директора «Укрпошти» Ігоря Смілянського вища за базову ставку сільської листоноші орієнтовно у 112 разів (якщо порівнювати повні місячні оклади до відрахування податків).
Якщо ж ураховувати, що в багатьох невеликих селах листоноші працюють на неповну ставку (наприклад, на 0,4 чи 0,5 від окладу), то цей розрив стає ще більшим і досягає 224 разів.
Офіційні цифри для порівняння:
  • Зарплата Ігоря Смілянського: за останніми офіційними даними очільника компанії, його щомісячний посадовий оклад складає близько 970 000 гривень gross (без вирахування податків). Премій з 2022 року, за його словами, він не отримував.
  • Зарплата листоноші в селі: базова мінімальна ставка для сільських листонош «Укрпошти» становить 8 650 гривень на місяць.
Реальні нюанси виплат:
  1. Неповна зайнятість: у віддалених селах через невелику кількість мешканців листонош часто оформлюють лише на пів ставки. У такому випадку їхній гарантований оклад складає всього близько 4 325 гривень на місяць.
  2. Доплати та бонуси: керівництво компанії зазначає, що сільські працівники можуть збільшувати дохід за рахунок відрядних та відсотків: їм нараховують по 50 копійок за кожну доставлену газету, 3 гривні за видану пенсію, а також премії за продаж супутніх товарів (наприклад, продуктів чи побутової хімії).
  3. Середній показник по компанії: за заявами Смілянського, середня виплата для всього виробничого персоналу мережі (включаючи міських операторів та водіїв) піднялася до 15 728 гривень. Порівняно з цією середньою цифрою, оклад директора вищий приблизно у 60 разів.

Ні, такого гігантського розриву між державним керівником і найбіднішим працівником за кордоном немає. У розвинених країнах діють жорсткі суспільні, профспілкові та законодавчі обмеження, які утримують цей баланс.
Якщо порівнювати саме національні поштові служби у світі, то ситуація кардинально відрізняється від української:
1. Сполучені Штати Америки (USPS)
У США Поштова служба є незалежним агентством уряду. Зарплата Генерального поштмейстера (керівника пошти) чітко регулюється законом і прив'язана до урядової тарифної сітки.
  • Керівник отримує базовий оклад близько $300 000 на рік.
  • Рядовий працівник або сортувальник заробляє близько $50 000 – $60 000 на рік.
  • Різниця: Керівник пошти в США заробляє всього у 5–6 разів більше за звичайного поштаря. Суспільство США ніколи б не дозволило виплачувати державні гроші за іншими пропорціями.
2. Велика Британія (Royal Mail)
Тут пошта повністю приватизована (корпорація IDS), тому керівники отримують ринкові, приватні оклади. Проте навіть у комерційних умовах розрив контролюється потужними профспілками.
  • Керівник (Мартін Зайденберг) отримує базовий оклад близько £700 000 на рік.
  • Рядовий поштар отримує близько £25 700 на рік.
  • Різниця: Річний оклад керівника вищий за оклад робітника приблизно у 27 разів. Додатково діють бонуси, але навіть із ними розрив не перевищує 50–70 разів, що вважається межею для британського суспільства.
3. Німеччина (Deutsche Post / DHL Group)
Німецька пошта — це величезний приватний глобальний логістичний гігант. Керівництво компанії входить до вищої ліги німецького бізнесу.
  • Керівник та члени правління компанії мають базові оклади в районі €970 000 на рік (разом із довгостроковими бонусами за акції сума може сягати €4–5 млн).
  • Середній поштар чи кур'єр у Німеччині заробляє близько €35 000 – €40 000 на рік.
  • Різниця: За базовим окладом керівник заробляє у 25–27 разів більше за працівника. Якщо порахувати абсолютно всі премії та бонуси у вдалий фінансовий рік, цей розрив може зростати максимум до 100 разів, що є нормою для німецьких корпорацій.
Чому в Україні виникла така аномалія?
За кордоном діє логіка: «Багата країна — гідна мінімальна зарплата робітника — висока (але адекватна) зарплата боса».
В Україні під час копіювання цієї моделі відбувся збій:
  1. Заробітну плату топменеджменту відірвали від українських реалій та встановили на рівні багатих європейських країн (мільйон гривень — це близько €22 000 на місяць).
  2. Заробітну плату сільської листоноші залишили на рівні найбіднішої економіки Європи (8 650 грн — це всього близько €190 на місяць).
Саме тому в Україні виник унікальний для європейського континенту розрив у 112–224 рази, якого немає в жодній державній чи напівдержавній службі країн Заходу.

Показати всі
Відповідь у режимі ШІ готова