Фото Козацького редуту Майдану.
Сьогоднішня українська влада на всіх рівнях — від Міністерства у справах ветеранів до мерів міст і тилового командування військових частин — реалізує продуману та цілеспрямовану стратегію повного придушення, капсулювання та фінансового знекровлення ветеранського руху. Головна мета цієї системної політики — повністю знищити будь-яку самостійну суб'єктність захисників і заблокувати створення єдиної, фінансово незалежної загальнонаціональної ветеранської організації (на зразок тих, які свого часу вибудували «афганці» чи «чорнобильці»). Така єдина сила мала б реальну політичну вагу, можливість виводити на вулиці тисячі організованих людей і жорстко добиватися свого від чиновників, що є головним страхом для керівної верхівки. Замість підтримки захисників, державна машина свідомо замінює реальну допомогу пораненим воїнам фейковими структурами, дерибаном бюджетів та невластивою армії пропагандою.
Процес ліквідації незалежного ветеранського середовища в Україні розгортається одночасно на трьох рівнях за класичним принципом «розділяй і володарюй». На центральному рівні Міністерство у справах ветеранів остаточно перетворено на інструмент жорсткого адміністративного контролю. Призначення влітку 2026 року його очільником цивільного медіаменеджера Віталія Кіма продемонструвало повне ігнорування запиту середовища на лідера-комбатанта [mva.gov.ua]. Влада свідомо поставила суто цивільного управлінця, щоб перетворити ветеранську політику на закриту паперову вертикаль, де фронтовик спілкується з державою не як сильний партнер чи виборець, а як самотній прохач у кабінеті. Поодинокі низові протести очікувано ні на що не вплинули, оскільки в руках міністерства зосереджені всі фінансові потоки та залучені кошти від міжнародних фондів. Хто демонструє лояльність — той отримує крихти на реабілітацію; хто намагається вимагати змін — опиняється у ресурсній ізоляції. Найбільш яскравим маркером цієї економії на людях стало офіційне призупинення з жовтня 2026 року фінансування державної програми «Ветеранський спорт» через так зване «вичерпання ресурсів» [ukranews.com]. Заяви керівництва про те, що держава може виділити лише мінімальні суми на рік на одного захисника, звучать як офіційний дозвіл системи на ігнорування їхніх потреб, поки гроші акумулюються у великих бюрократичних кишенях.
На місцевому рівні мери міст, голови громад та керівники ОВА діють в абсолютній синергії з центром. Їхнє головне завдання — не допустити, щоб фронтовики об'єдналися навколо незалежних лідерів і почали ставити незручні питання про дерибан місцевої землі, бюджетів та комунального майна. Замість взаємодії з реальними бойовими ветеранами, кожен керівник міста створює при міськраді власну, слухняну «Координаційну раду» або комунальний «Ветеранський хаб», куди призначають повністю керованих людей. Ці фейкові структури слугують виключно ширмою для телевізора, підписуючи потрібні мерії меморандуми. Місцеві бюджети виділяють мільйони на програми підтримки, але левова частина цих коштів іде на утримання штатів чиновників, круглі столи та фуршети, тоді як реальний поранений воїн отримує відписки про відсутність лімітів. Якщо ж низова організація виявляє незалежність і починає критикувати місцеву корупцію чи роботу ВЛК і МСЕК, її миттєво відрізають від фінансового кисню та позбавляють пільгової оренди приміщень.
Найбільш цинічний етап цього знищення відбувається безпосередньо всередині оборонного сектору. Військові частини, які мали б за прикладом системної моделі США опікуватися своїми звільненими за станом здоров'я чи пораненими бійцями аж до їхньої повної цивільної адаптації, натомість зайнялися масштабним утриманням бюджетів та окозамилюванням. Вони масово створюють так звані «військові хаби» цілих корпусів, яскравим прикладом чого став хаб 7-го корпусу ДШВ, і подібна практика копіюється по всій країні. Замість адресної допомоги пораненим, тилові структури частин відкомандировують кадрових вояків на виконання абсолютно невластивих їм функцій — ведення агресивної медійної пропаганди та піару серед цивільного населення, яка покликана просто замаскувати внутрішні проблеми забезпечення, корупцію та зриви оборонних контрактів. Це є прямим і свідомим дублюванням функцій, адже для роботи з підготовки та інформування цивільних в усіх областях вже офіційно діють Центри підготовки обласного підпорядкування від Міністерства оборони України. Тобто військові частини створюють штучного посередника, утримують під нього значні бюджетні кошти, списують ресурси та пальне в глибокому тилу, забираючи фінансування у реальних низових громадських організацій, які могли б ефективно займатися соціалізацією.
Історичний досвід нашої громадської організації та реальний стан справ доводять, що влада в Україні знає, як знищити будь-який самостійний рух, і робила це в усі часи. Поширювані у медіа залякування «Ветеранським Майданом» чи збройними бунтами є лише зручною ілюзією для виправдання репресивних дій чиновників. Жодних повстань не буде з набагато страшнішої причини. Люди, які пройшли через пекло фронту, повертаються тотально виснаженими, з важкими контузіями та підірваним здоров'ям. Необхідність місяцями проходити бюрократичне приниження у корумпованих кабінетах ВЛК та МСЕК, доводячи свій статус інваліда війни, забирає останні сили. Страх за майбутнє родин, пошук роботи в зруйнованій економіці та глибокий ПТСР змушують захисників замикатися в собі, трансформуючи первинний гнів у глибоку депресію та зневіру. Справжнім і найстрашнішим наслідком дій влади є тихий соціальний суїцид нації: поєднання хвороб, фінансової ізоляції та байдужості системи просто веде тисячі скалічених людей до передчасної могили у молоді роки. Влада успішно нейтралізує загрозу ветеранського об'єднання, але ціною цього стає тиха капітуляція всередині країни, яка ризикує перетворитися на випалену пустку, де виснажене і зневірене населення просто не матиме фізичних сил щось відбудовувати.
Джерела обґрунтування матеріалу:
- Офіційний вебпортал Міністерства у справах ветеранів України — нормативно-правова база, кадрова структура установи та заяви Міністра В. Кіма про бюджетні розрахунки фінансування на одну особу: mva.gov.ua.
- Інформаційне агентство «Українські Новини» — офіційна публікація щодо призупинення фінансування державної програми «Ветеранський спорт» з жовтня 2026 року через дефіцит коштів бюджету: ukranews.com.
- Аналітичні видання «Українська правда», «Новинарня» та «Zaxid.net» — матеріали про політичну та ідеологічну дискусію у Верховній Раді, аналіз політичного генезису еліт та ризики реваншу: pravda.com.ua, novynarnia.com, zaxid.net.
- Економічний ресурс «Ліга.Бизнес» та Спецпроєкт «СтопКор» — розслідування зривів оборонних контрактів компанією Fire Point, штучного роздування кошторисів відбудови з €50 млн до €150 млн та аналіз системної кризи поновлення люстрованих посадовців через суди: news.liga.net, stopcor.org.
- Загальнонаціональні медіа «НВ» (New Voice) та «Еспресо» — моніторинг інфраструктурних викликів осені 2026 року, наслідків «Валдайского ультиматуму» та динаміки суспільно-політичних настроїв: nv.ua, espreso.tv.
