Для того, щоб зустріти справжнього козака, не потрібно повертатися у XVI століття. Достатньо просто прийти на київський Євромайдан. Барикади на Хрещатику з боку Бесарабської площі охороняє четверта сотня Війська Запорізького Низового із міста Січеслава (себто Дніпропетровська).

Мудрий погляд, майже сивий оселедець, довгі закручені вуса і прониклива серйозність. Мій співрозмовник, козак Мажа, приїхав із Дніпропетровщини разом із побратимом, козаком Ковалем, і разом вони налаштовані стояти до перемоги.Наша розмова з Мажею час від часу переривається мелодією Козацького бойового Маршу, яка стоїть на дзвінку його мобільного. Знімає слухавку він теж характерно – словами «Слава Україні!»
Про козацтво Мажа знає, мабуть, усе. Розповідає про його створення, давні звичаї, історичні події. Розмовляючи з ним, дійсно можна відчути справжню середньовічну дійсність і стає зрозуміло, що «козак» – це не просто слово, а стиль життя та мислення.
У нас немає ворогів
–     Ви давно стали козаком?
–     Мабуть, ще й не став. Козаком стають все життя.
–     Розкажіть про козацькі порядки на Євромайдані?
–     Територія за яку ми відповідаємо – це наш «редут». Козаки дуже вміло робили редути та були гарними пішими воїнами. Редути будували за допомогою своїх козацьких возів, які звуться «мажа», так як і мене. Серед європейців вони перші освоїли таку тактику, як окопи.  Ні поляки, ні татари – ніхто ніколи не окопувався. Козаки ж могли одночасно і наступати, і робити оборону. Бачачи перевагу, робилося кілька редутів, через які важко було пройти і кінному, і пішому. У цьому і є хитрість. Якщо поляки не звикли до такої війни, то козаки окопувалися і стояли, нав’язували їм свою війну. Той, хто диктує свої правила, той виграє. Сьогодні ми так само нав’язуємо свою тактику. Мирно стоїмо, але поставили барикади, щоб до нас так просто не могли прийти і дістати.
–     Чи відбулася трансформація козацьких традицій у цих майданівських барикадах. З ким козаки воюють сьогодні?
–     У нас немає ворогів, ми стоїмо за, а не проти. Це мирний протест доти, поки нас не чіпають. Козак може проявити себе в будь якій ситуації. Зараз обурило нас те, що наша молодь, яка мирно стояла за європейське життя нашої країни, постраждала від силовиків. Тому на координаційній раді ми вирішили виступити і поїхати на Майдан вахтово, хто стільки може.
Потрібно берегти українську самобутність 
–     Чи одразу козацтво підтримало євроінтеграційні процеси в Україні?
–     Україна – це самодостатня держава. Я все життя пропрацював далекобійником і бував у різних європейських країнах. Був у Польщі, Угорщині, Словаччині, Чехії та Німеччині. З погляду водія я відчув цю різницю. Там усе дуже налагоджено працює і це треба переймати. А от якщо говорити про людські відносини… Як от із мене можна зробити німця? Я не буду попереджати свого друга про те, що збираюся до нього в гості, аби він підготувався та купив кусок ковбаси. І я до нього, і він до мене приходитимемо без попередження. Від цього відмовлятися не треба і ніяка Європа цього не нав’яже.  Самобутність має зберігатися і ніхто нам робити щось чуже не змусить. Це можна сказати і про нетрадиційність, про яку нам так часто говорять.
–     А ви думаєте, що Захід нам це нав’язує?
–     Думаю, ні. Це лише наші деякі політики так говорять для тієї публіки, яка гідна це слухати. Для нас очевидно, що це не так. Я взагалі хочу бачити обличчя своєї держави своєрідним. З якоюсь цікавістю для Європи. Щоб вони думали: «От українці, у них там отак цікаво, у них влаштоване все так внутрішньо, фізично, енергетично. Нам цікаво туди поїхати і подивитися як вони там живуть». А от побут потрібно все ж підтягувати до європейських стандартів. Тобто кран не повинен протікати,  в туалеті має бути чисто і його треба шукати не за запахом, а по табличці. От це мій європейський вибір.
–     Упродовж тривалого часу української історії Польща сприймалася як ворог України. Як зараз?
–     У відносинах із поляками якраз перемагають європейські цінності. Найголовніше – це повага народів один до одного. Не можна ж весь час жити в неприязні та напруженні. Потрібно вибачати, починати все по-новому. Можливо, певні люди не змирилися із такими стосунками із Польщею, але все ж ця ворожість майже відійшла і козаки цю тенденцію підтримують.
–     Тоді  яке ставлення у Вас до іншої нашої сусідки – Росії?
–    Росії треба вибачитися перед українським народом за все, що він пережив з її провини. Але вона цього не робить і не збирається. Ті ж самі поляки усвідомили свої помилки і зробили нам крок назустріч, а Росія – ні. Імперська політика Росії по відношенню до України ніколи не зміниться. Тому я і відчуваю неприязнь.
Молодь та козацтво
–     Молодь цікавиться козацтвом? Як потрапляють до вашої організації?
–   Ми часто приводимо своїх знайомих, якщо це їм цікаво. Діти підростають. Для того, аби стати козаком – потрібно написати заяву на вступ, а потім організація впродовж року слідкує за кандидатом. Якщо людина нам підходить – ми беремо. А офіційний прийом відбувається щорічно в день вшанування Івана Сірка у першу неділю серпня.
–     Скільки нових людей щороку з’являється?
–     20-30 в рік. Це не так багато, але якщо приходять, то залишаються на довго. З нами усім подобається.
–     Як довго ви налаштовані стояти на Євромайдані?
–   До перемоги та відставки перших осіб держави. Вони за нічого не зробили, одна брехня. У козаків було Звичаєве право і якщо їхній гетьман чи кошовий не виконував якісь функції, які йому назначені, його знімали з посади. Це щоб козаки стояли місяць на Січі і бунтували, а до них кошовий не вийшов – вони би покарали його на смерть одразу! Але ж ми в XXI столітті живемо, тому нехай збирається сам. Треба було одразу виходити до свого народу, а не в Китай їхати, гроші просити. Якби він вийшов до нас одразу – ми б його вислухали. Та він ховається, мовчить…
–     А яким ви бачите Президента, достойного зайняти місце Януковича?
–   Найперше – чесним. Аби виконував те, що пообіцяв. Він говорив, що почує кожного, а тепер ми місяць кричимо, а він нас не чує.
–     Як відбувається чергування вночі, не втомлюєтесь?
–   Ми відпочиваємо по черзі, тримаємо варту. Це у нас зветься «осавульська служба». Приходьте вночі, подивіться, чи ми спимо.
–     Скільки козаків сьогодні на Євромайдані?
–     А от це таємниця. Ми нікому не розповідаємо скільки нас тут, це важливо з погляду безпеки.
На фото – Козак Мажа (справа) разом із побратимом Ковалем
Фото автора