вся в селі Кульчиці на Самбірщині в сім'ї шляхтича, навчався в Острозькій академії та в школі Львівського братства, служив домашнім учителем. Високо освічена людина (автор твору "Пояснення про унію" та ряду віршів), талановитий організатор козацьких походів проти турок і татар (у 1616 р. під його проводом козаки взяли турецьку фортецю Кафу з найбільшим у Криму невільницьким ринком), борець за права православних (у 1615 р. він із усім Військом Запорізьким вступив до Київського братства, що дало останньому матеріальну та військову підтримку, а в 1620 р, за його допомогою відновлено Київську митрополію), він намагався, розуміючи недостатню силу козацтва, шляхом мирних угод і компромісів з Польщею відстояти права козаків і решти українського населення. Під його керівництвом козацтво остаточно перетворилося на окремий стан. Він був змушений підписати Вільшанську угоду 1617 р., за якою реєстр скорочувався до 1 тис. козаків, однак невдовзі за Роставицькою угодою 1619 р. він добився дозволу розширити реєстр до З тисяч. За видатні заслуги в боротьбі з турками він був обраний головою Європейської ліги християнської міліції, що мала на меті боротьбу з турками та недопущення їх у Європу. Довелося ходити йому з козаками й на Москву, визволяти з полону королевича Владислава (1618 р.).
1620 року завдяки своєму авторитету гетьман домігся того, що Єрусалимський патріарх Феофан висвятив на єпископів кількох українських священиків, і відновив Київську митрополію.
Під час Хотинської битви (1621 р.) в результаті якої було перекрито шлях туркам до Європи, гетьман був тяжко поранений зброєю з отрутою і 20 квітня 1622 р. помер. Петро Сагайдачний похований в Києві на території Києво-Могилянської академії, адже школу при Київському братстві, що згодом розвинулась у Києво-Могилянську академію, було засновано за сприяння Сагайдачного. Упродовж усього життя гетьман допомагав освітнім та культурним центрам матеріально, за заповітом залишивши майже все своє майно й гроші Київській, Львівській і Луцькій школах "на науку і виховання бакалаврів учених дітям християнських за чим би наука тривати могла вічні часи". Шабля Сагайдачного зберігається в музеї Кракова.
Радянці знищили його могилу й збудували на тому місці їдальню.
Петро Конашевич-Сагайдачний, гетьман Войська єго королівської милості Запорозького. Портрет 1622 року. Гравюра з книги К.Саковича "Вірш на жалосний погреб Зацного Рицера Петра Конашевича Сагайдачного".
Немає коментарів:
Дописати коментар