20 лютого Орест Каракевич з Дрогобича зустрів свій 22 день народження не в затишній кав’ярні з друзями, а з побратимами на Інститутський. Було багато крові, криків про допомогу, снайпери стріляли на ураження, цілилися в очі… Орест разом з іншими Янголами Інститутської кинувся на передову – забирав поранених та виносив вбитих. Не мав ні бронежилета, ні навіть щита. Вижив. Це був не просто протест. Це була війна, про яку ніхто не попереджав. Історія Ореста – безстрашного лучника Майдану.
Орест Каракевич, як і інші Янголи Інститутської, не вважає себе Героєм. Він медик, але на Майдані людей не лікував.
«Запитаєте чому? Медиків вистачало… Не вистачало воїнів, які їх могли б прикривати», - пояснив він.
Орест закінчує шостий курс медичного. Минулої п’ятниці прийняв присягу офіцера, тепер має намір продовжити навчатися у Військовій медичній академії у Києві.
