7-8 червня на Нікопольщині в знакових місцях в Нікополі , в Капулівці та на могилі Сірка відбудись заходи з вшанування загиблих в давні часи запорожців та загиблих за волю Україні в наші дні героїв Небесної сотні.
Так сталось що і досі воля України знову піддається загрозі зовнішнього знищення, як було майже кожні 100 років, від часів козаччини.
Те. що події далекої давнини повторюються і зараз заставляє згадати старі традиції і нас козаків запорожців, нащадками яких ми є.
Заходи з вшанування героїв почалось біля каменю встановленого в Нікополі в пам'ять про знищених більшовиками никопольців в 1919 році , учасників "троїцького постання". Повстання українців за владу Рад українців. а не більшовицьку з московщини.
Потім в Капулівці біля меморіалу кошовому отаману Сірку вшанували нашого славетного запорожця. на честь якого створено наш фонд, а і за традицією, посвятили в козаки наших новобранців, що пройшли випробування на майдані в наші дні у складі 4 козацької сотні та в інших сотнях майдану. Найбільше прийнятих до лав нашого братства було з Інгульської паланки. Нажаль завантаження розбудовою батальону"Січеслав" та іншими справами на блокпостах, не дали більшості наших козаків бути сьогодні з нами в цих заходах.
Наступна посвята відбудеться вже в дні вшанування отамана Сірка 3-7 серпня, гадаю на той час нові наші побратими. що пройшли випробування майданом та на захисті Батьківщини пройдуть наш обряд посвяти у козаки.
Після могили Сірка віддали шану засновнику "Меморіалу фонду Сірка" і головному відроджувачу козацьких традицій на нашій землі Бурді Леоніду Федоровичу, що похований на капулівському цвинтарі.
Продовження було перенесене у козацький табір, розгорнутий на березі Дніпра у дубовому гайку, де під водами водосховища похована була і січ, і безліч інших козацьких поселень.
На захід сонця на води Дніпра був покладений дубовий вінок з запаленими свічками в відправлений на місце затопленої чісі.
А на берег і досі виносить кістки людські та дрібні уламки побутового посуду і залишки козацьких шабель...
Так сталось що і досі воля України знову піддається загрозі зовнішнього знищення, як було майже кожні 100 років, від часів козаччини.
Те. що події далекої давнини повторюються і зараз заставляє згадати старі традиції і нас козаків запорожців, нащадками яких ми є.
Заходи з вшанування героїв почалось біля каменю встановленого в Нікополі в пам'ять про знищених більшовиками никопольців в 1919 році , учасників "троїцького постання". Повстання українців за владу Рад українців. а не більшовицьку з московщини.
Потім в Капулівці біля меморіалу кошовому отаману Сірку вшанували нашого славетного запорожця. на честь якого створено наш фонд, а і за традицією, посвятили в козаки наших новобранців, що пройшли випробування на майдані в наші дні у складі 4 козацької сотні та в інших сотнях майдану. Найбільше прийнятих до лав нашого братства було з Інгульської паланки. Нажаль завантаження розбудовою батальону"Січеслав" та іншими справами на блокпостах, не дали більшості наших козаків бути сьогодні з нами в цих заходах.
Наступна посвята відбудеться вже в дні вшанування отамана Сірка 3-7 серпня, гадаю на той час нові наші побратими. що пройшли випробування майданом та на захисті Батьківщини пройдуть наш обряд посвяти у козаки.
Після могили Сірка віддали шану засновнику "Меморіалу фонду Сірка" і головному відроджувачу козацьких традицій на нашій землі Бурді Леоніду Федоровичу, що похований на капулівському цвинтарі.
Продовження було перенесене у козацький табір, розгорнутий на березі Дніпра у дубовому гайку, де під водами водосховища похована була і січ, і безліч інших козацьких поселень.
На захід сонця на води Дніпра був покладений дубовий вінок з запаленими свічками в відправлений на місце затопленої чісі.
А на берег і досі виносить кістки людські та дрібні уламки побутового посуду і залишки козацьких шабель...
Немає коментарів:
Дописати коментар